Яритись пристрастю палкою,
Щоб в грудях віддих завмирав,
І снитий марити тобою,
Щоб розум серце гамував.

В душі печаль несамовита,
Минулого і сліду вже нема,
Так хочеться в собі закритись,
Та тягне у політ жага